20 грудня 1995 року в Оттаві (Канада) підписано Меморандум про взаєморозуміння між урядами України, держав "Великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС. 
Підписання Меморандуму стало важливим кроком для втілення в життя рішення України стосовно закриття Чорнобильської АЕС. Послідовно дотримуючись передбачених зазначеним Меморандумом зобов’язань, у 2000 році ЧАЕС була остаточно закрита. Рішення про остаточну зупинку енергоблока №1 прийнято 30 листопада 1996 року, енергоблока № 2 – 15 березня 1999 року. 15 грудня 2000 р. ЧАЕС офіційно припинила виробництво електроенергії. Тоді за наказом Президента України Л. Кучми (телеміст) поворотом ключа о 13:17 достроково зупинено останній з трьох діючих енергоблоків – № 3. А на базі АЕС створено Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (ДСП ЧАЕС) для виконання завдань, поставлених Кабінетом Міністрів України і встановлених Законом України "Про загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему».
У Меморандумі зазначалося про необхідність мобілізації фінансових ресурсів міжнародного співтовариства та внутрішніх джерел України. В основу було покладено наступний принцип: прибуткові проєкти фінансуються за рахунок міжнародних кредитів і власних українських ресурсів; а неприбуткові, які безпосередньо спрямовані на закриття Чорнобильської АЕС, – за рахунок субсидій (грантів) і з українських ресурсів. Для контролю за реалізацією і розгляду будь-яких технічних чи фінансових проблем, представники України, "Великої сімки" та міжнародних фінансових інституцій домовились проводити зустріч щонайменше раз на рік. 
Завдяки консолідованим зусиллям та конструктивній взаємодії з міжнародною донорською спільнотою досягнуто значного поступу в подоланні наслідків катастрофи Чорнобиля.

Новосельський А., науковий співробітник Національного музею "Чорнобиль".